Антикорупційне бюро: бути чи не бути?

08 жовтня 2014, 13:48

Антикорупційне бюро: бути чи не бути?

Представники влади, як нинішньої, так і попередньої, вже давно нарікають, що корупція є однією з найбільших загроз національній безпеці України і з нею потрібно боротися.
Саме цієї боротьби вимагало і вимагає від нинішньої владної команди суспільство. Опитування, проведене центром СОЦІС на початку вересня цього року, показало, що аж 54% відсотків українців вважають, що антикорупційна реформа має стати першочерговою ініціативою влади.
Зрештою, сама постмайданна влада проголосила боротьбу з корупцією одним з пріоритетів своєї діяльності та давала зрозуміти, що різко відрізнятиметься у цьому відношенні від попередників.
На пост урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики призначили відому журналістку-розслідувальницю Тетяну Чорновол, яка, попри те, що її повноваження у законодавстві були не виписаними, пообіцяла робити “все, що можливо” для викорінення корупції.
А Арсеній Яценюк під час затвердження на посту глави уряду у лютому цього року назвав корупцію “найбільшою бідою, яка є в Україні”, і проголосив: “Новий уряд і цей парламент повинні негайно прийняти рішення про створення Національного антикорупційного бюро”.
Однак антикорупційного бліцкригу у нової влади не вийшло. Тетяна Чорновол подала у відставку, фактично звинувативши уряд у саботажі її діяльності. Антикорупційне бюро досі не створене. А згадане дослідження СОЦІСу констатує: лише 7% українців вважають, що протягом ста днів президентства Петра Порошенка корупції поменшало, натомість про погіршення становища заявляють понад 24% респондентів.
Наступного вівторка парламент на позачерговому засіданні, передостанньому перед виборами, зробить спробу переламати ситуацію: депутати розглянуть антикорупційний пакет законопроектів, ключовим у якому буде поданий президентом проект про створення незалежного органу влади, який займатиметься виключно боротьбою з корупцією.
Буде бюро – будуть гроші
Цілком ймовірно, що впритул зайнятися корупційною темою владу сподвигнув не тиск громадськості і навіть не близькість виборів, хоча цими чинниками нехтувати теж не варто.
Річ, крім усього іншого, у тому, що вимоги пожвавити боротьбу з корупцією дедалі голосніше почали висувати Києву міжнародні фінансові інституції, від допомоги яких безпосередньо залежить стан української економіки.
У вересневому меморандумі МВФ міститься пряме зобов’язання української влади “ухвалити законодавство, яке дозволить утворити незалежний антикорупційний орган з широкими слідчими повноваженнями” до кінця жовтня цього року.
Невиконання цього пункту може означати, що Київ не отримає наступний транш критично важливого фінансування МВФ.
Звертають увагу української влади на цю тему і Світовий банк та Єврокомісія.
“МВФ та інші зовнішні партнери України зараз неофіційно максимально спілкуються з керівництвом держави і парламенту, щоб ті таки протиснули антикорупційні закони”, – каже ВВС Україна виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара.

Конкуренція – це добре?

Чому сьогодні ставиться питання саме про створення нового антикорупційного органу, а не про покращення роботи вже наявних – міліції, прокуратури та СБУ? Перш за все, через високий рівень їхньої корумпованості, який відзначають як українські, так і закордонні спостерігачі.
Наразі ні в кого не викликає сумнівів те, що цей орган має бути абсолютно незалежним від інших гілок влади, мати достатні повноваження та гідне фінансування. Однак цим згода прибічників його створення обмежується: представникам української влади не вдалося напрацювати єдиний законопроект про антикорупційний орган, а дискусія між ними подекуди зовсім не справляє враження конструктивної.
До останнього часу негласна конкуренція відбувалася між двома баченнями майбутнього антикорупційного органу.
Четверо депутатів з фракції “Батьківщина” ще в травні зареєстрували закон “Про Державну службу протидії корупції”, підготовлений за безпосередньої участі тодішньої урядової уповноваженої Тетяни Чорновол.
Паралельно роботу над іншим подібним законопроектом вела група депутатів та експертів під керівництвом голови комітету з питань організованої злочинності та корупції Віктора Чумака з фракції УДАР.

Ще навесні ці авторські колективи спробували об’єднати зусилля, однак приступити до роботи над єдиним текстом так і не вдалося. Сторони звинувачують у невдалій співпраці одна одну.
“Спочатку я з ними співпрацювала за цим законопроектом, але мої пропозиції не врахували”, – каже ВВС Україна пані Чорновол.
“На думку Тетяни Чорновол, конкуренція проектів є процесом позитивним, а тому ніяких узгоджень в принципі не потрібно”, – заявив ВВС Україна Віктор Чумак.
Зрештою, минулого місяця текст цього проекту доопрацювали в Мін’юсті та Адміністрації президента, при цьому, визнає пані Чорновол, до нього потрапили деякі ідеї з “її” документа. А потім законопроект подали до Верховної Ради від імені глави держави.
До оприлюдненого на сайті парламенту порядку денного позачергового засідання, що відбудеться наступного вівторка, потрапив лише президентський проект “Про систему спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції”.
Під час підготовки цього матеріалу до друку Тетяна Чорновол заявила ВВС Україна, що вже у п’ятницю в апараті парламенту буде зареєстровано дещо модифікований варіант “її” законопроекту, і вона розраховує, що його обговорюватимуть на засіданні Ради 7 жовтня як альтернативу до проекту президента.

Лом і саперна лопатка

Одним з депутатів, котрі у травні зареєстрували проект, підготований за участю Тетяни Чорновол, є Леонід Ємець. Їх обох об’єднує ще й те, що до парламенту наступного скликання вони йдуть від партії “Народний фронт”: Чорновол – другим номером списку, Ємець – в одному з мажоритарних округів столиці.
“Надзвичайно важливо прийняти будь-який з запропонованих законопроектів. Так, вони відрізняються, але це технологічні моменти. Сам закон потрібен”, – каже пан Ємець ВВС Україна.
Він заявляє, що підтримуватиме президентський законопроект.
“Хай ми не отримаємо лом, але і саперна лопатка – теж непогано”, – вдається парламентар до образного порівняння.
З такою позицією рішуче не погоджується Тетяна Чорновол.
“Антикорупційний орган, який створюється президентським законопроектом, не боротиметься з корупцією, бо не закладає для цього жодних механізмів”, – обурюється вона.
Прихильники президентського проекту так само вважають недосконалим “її” закон.

Ч проти Ч

Пані Чорновол каже, що описане у президентському проекті Національне бюро антикорупційних розслідувань не передбачає відповідальності за масштабні корупційні схеми. Для цього, на її думку, потрібно додати нові статті до чинної редакції Кримінального кодексу.
Проект, підготовлений за участю пані Чорновол, передбачає, що антикорупційний орган займатиметься злочинами, передбаченими 40 статтями Кримінального кодексу, в тому числі виборчими порушеннями та контрабандою. Дві з цих статей – “Втілення корупційних схем” та “Створення злочинної корупційної організації” – пропонується додати до його чинної редакції.
Натомість президентський проект передбачає, що у підслідність антикорупційного бюро потраплять 12 статей кодексу.
“Статті, які пропонує внести до кримінального кодексу Тетяна Чорновол, дублюватимуть вже існуючі статті Кримінального кодексу. На практиці це призведе лише до чергових зловживань та правової невизначеності, – реагує на критику Віктор Чумак. – Якщо, як пропонує Тетяна Чорновол, антикорупційний орган почне займатися ще й виборчими фальсифікаціями та контрабандою, то це створить ризики того, що він перетвориться на черговий ОБЕЗ з можливістю тиснути на бізнес. У цьому плані позиція Тетяни не дуже послідовна і продумана”.
Пані Чорновол каже, що норми президентського законопроекту виписані таким чином, аби не дати їй можливості посісти пост керівника новоствореного антикорупційного органу: кандидат на цю посаду повинен мати п’ять років управлінського стажу. За її словами, Віктор Чумак планує посісти це крісло сам.
“Ця вимога з’явилася за наполяганням експертів ОБСЄ. І ми не могли з цим сперечатися: керувати колективом з 700 осіб повинна людина, яка хоч трохи розуміється на управлінських та адміністративних процесах. Думаю, п’ять років керування профільним комітетом в наступному скликанні парламенту дадуть Тетяні такий досвід”, – каже Віктор Чумак і додає, що наразі не думає про можливості очолювати органи поза парламентом.
Що далі?
Олексій Хмара з Transparency International Україна каже, що з формальної точки зору обидва згадані проекти підпадають під вимоги, що їх висувають Києву міжнародні організації.
Однак, визнає він, “компромісом між усіма попередніми версіями – у хорошому і поганому розумінні цього слова – є президентський проект”. Пан Хмара тут же додає, що не вважає його ідеальним, а питання зовнішнього контролю за діяльністю антикорупційного бюро чи про те, що з-під юрисдикції цього органу виведено діяльність самого президента, у проекті глави держави не вирішені.
І взагалі, на його думку, те, в якій редакції ухвалять антикорупційний проект, – не головне.
“Значно принциповіше – чи підтримають Україну міжнародні партнери, які дадуть їй відповідні програми, вимуштрують новостворену службу”, – каже він.
У той же час одразу кілька співрозмовників ВВС Україна у ході підготовки цього матеріалу висловили побоювання, що ухвалити будь-який проект на засіданні 7 жовтня не вдасться.
Зненацька призначене позачергове засідання вони назвали передвиборчим піар-ходом зі сторони прем’єра та спікера, які належать до однієї політсили. У той же час підготовчої роботи з потенційними прихильниками антикорупційних проектів не велося, крім того, незрозуміло, чим не влаштовував ініціаторів позачергового засідання розгляд антикорупційних пакетів на “плановому” засіданні 14 жовтня.
“Я не здивуюся, якщо у вівторок взагалі не буде кворуму і хтось “підніме” на цьому політичні дивіденди: мовляв, ми винесли антикорупційні закони на розгляд, а вони не проголосували”, – каже один зі співрозмовників ВВС Україна.
“У нас немає часу. Якщо є можливість голосувати за ці закони, то треба збиратися і голосувати”, – парирує Леонід Ємець з “Народного фронту”.
У будь-якому разі, навіть якщо будь-який закон про антикорупційний орган буде ухвалено у вівторок, швидких результатів – ба навіть початку його діяльності – чекати не варто, каже Олексій Хмара.
“Перші кілька місяців цей орган вирішуватиме технічні питання – отримуватиме приміщення, формуватиме кадри. Інші структури, ймовірно, не захочуть ділитися з ним базами і ресурсами”, – пояснює він.
Принципово важливо створити бюро перед ухваленням бюджету на 2015 рік і, відповідно, прописати витрати на новостворений орган у цьому кошторисі, каже експерт.
“У такому разі до кінця року можна було б провести конкурс на керівні посади, розробити процедури набору персоналу, тобто приблизно з квітня наступного року воно почне щось робити. Якщо ухвалити закон цього року не встигнуть, цей термін пересунеться на півроку, а то й рік. Депутати дуже неохоче вносять незаплановані зміни до бюджету посеред фінансового року”, – підсумовує Олексій Хмара.

Джерело: www.bbc.co.uk

Перегляньте також:

Фото

Закон про люстрацію у присутності журналістів, авторів закону і міністра юстиції підписав голова Верховної Ради Олександр Турчинов.
Підписавши, закликав зробити негайно те саме і Президента, щоб розпочати люстраційну процедуру.