Люстрація vs відновлення довіри: реанімація судової системи України

09 квітня 2014, 15:22

111

На минулому тижні відбулася довгоочікувана подія. Був ухвалений законопроект №4378-1 “Про відновлення довіри до судової системи України”. Щоправда, завдяки “групі Кінаха”, лише в першому читанні.

Особисто для себе я пояснюю результат голосування наявністю сильного суддівського лобі в середині Верховної Ради. Адже, як показало обговорення на Комітеті з питань правосуддя та верховенства права, текст законопроекту цілком консолідований.

Законопроект став результатом роботи групи авторів із різних фракцій та зведенням 5-ти альтернативних, у тому числі запропонованого кабміном.

За рішенням ВР наступний розгляд законопроекту №4378-1 відбудеться за скороченою процедурою. Це означає, що на цьому тижні до профільного комітету мають надійти правки та пропозиції, які б уможливили ухвалення такого необхідного суспільству закону.

А наступне голосування стане остаточною перевіркою на наявність політичної волі в окремих депутатських груп щодо реформування суддівської системи.

Цією статтею я спробую пояснити основні норми запланованого Закону та закликаю суспільство ще раз долучитися до його обговорення. Адже, як показав попередній період, зокрема, стаття “Фактор Ківалова”, він потребує ширшої дискусії.

Перевірка суддів

Основною метою законопроекту “Про відновлення довіри до судової влади” є перевірка суддів загальної юрисдикції та притягнення до відповідальності тих, хто порушив присягу або вчинив кримінальне правопорушення під час винесення рішень щодо учасників акцій протесту, починаючи з 21 листопада 2013 року.

Після Майдану всі ми розуміємо, що це перший і обов’язковий крок в очищенні судової системи. Без нього нам не повернути довіру суспільства.

Під час Революції я особисто був присутній на кількох десятках судових засідань. На моїх очах активістам Євромайдану, Автомайдану обирали максимальний запобіжний захід – 2 місяці тримання в СІЗО. І це попри тяжкі травми, наявність малолітніх дітей та вагітних дружин.

Дитячому письменнику, журналісту, айтішнику та ще десяткам активістів як під копірку виносилися рішення про утримання під вартою з подальшою перспективою засудження на 15 років за абсурдними звинуваченнями.

Я відповідально свідчу, що ці рішення готувалися заздалегідь і не мали нічого спільного із правосуддям, у якому навіть прокурори й слідчі грали роль статистів.

У першу чергу, діяльність саме цих суддів має бути перевірена.

Для цього законопроектом №4378-1 пропонується створити Тимчасову спеціальну комісію.

Її завданням стане перевірка рішень – кримінальне та адміністративне провадження – щодо учасників акцій протесту, вироків щодо осіб, визнаних політв’язнями, рішень, оскаржених Європейським судом із прав людини.

Згідно з нашим законопроектом, ТСК із перевірки суддів має складатися з 15 членів. 5 осіб із числа суддів у відставці, що протягом останніх п’яти років перебували на посаді судді, але не обіймали адміністративних посад, призначає Верховний суд, по 5 членів – із представників громадськості, які є громадянами України та мають вищу юридичну освіту – Урядовий уповноважений із питань антикорупційної політики та Верховна Рада.

Не можуть бути призначені до складу Тимчасової спеціальної комісії чинні народні депутати України, держслужбовці, діючі судді, особи, які протягом останніх десяти років працювали на посадах у правоохоронних органах, а також ті, хто притягувалися судом до адмінвідповідальності за корупційні правопорушення або кримінальної відповідальності.

Під час обговорення принципів формування Комісії неодноразово виникали питання щодо відсутності в ній діючих суддів.

Пояснюю.

У попередній версії законопроекту передбачалося, що як мінімум 8 членів комісії мали би бути діючими суддями, призначеними Вищою радою юстиції та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Але згідно з тою версією рішення Тимчасової спеціальної комісії мали бути обов’язковими до виконання. Тобто створювалася певна правова колізія – Комісія могла б дублювати функції конституційного органу Вищої ради юстиції.

У нашій версії ми прописали обов’язковими до розгляду рішення Комісії – Вищою радою юстиції, з наданням членам комісії фактичних повноважень членів Вищої ради юстиції у частині отримання інформації. Оскільки конституційний орган складається із професійних правників, у тому числі зі складу суддів, то основними вимогами до складу Комісії має бути довіра суспільства та незалежність для ухвалення максимально об’єктивних висновків.

Діяльність Тимчасової слідчої комісії буде абсолютно прозорою, щоб кожен активіст, представник громадськості міг не тільки ознайомитися з її результатами, а й із ходом розслідування.

Відновлення довіри до судейської системи

Кожен, хто знайомий с сучасним станом судових органів, може справедливо заперечити. Сучасний склад Вищої ради юстиції, від остаточного рішення якої буде залежати доля проінспектованих суддів, та принципи її формування можуть унеможливити ефективну роботу Комісії.

Саме тому з моменту набрання чинності вказаним законом, у прикінцевих його положеннях пропонуємо вважати звільненими всіх голів і заступників судів, а також припинити повноваження членів Вищої ради юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Проте хочу застерегти від сприймання закону “Про відновлення довіри до судової системи” як суто люстраційного.

Тим, хто уважно з ним ознайомиться, стане зрозуміло, що більша частина норм стосується посилення самостійності та самоврядності судів шляхом удосконалення принципів формування ключових суддівських органів.

Мова йде про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” у частині порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, основним завданням якої є професійний добір суддів та контроль за їх діяльністю.

Ні для кого не секрет, що ВККС до недавнього часу виконувала функції карального органу й за дорученням режиму розправлялася із суддями, які не хотіли працювати за його вказівкою. Ходять легенди, як з “благословення” цього органу суддями ставали люди, що не могли відповісти навіть на питання із програми студента-правника. Саме з легкої руки ВККС Печерський районний суд шляхом переводів укомплектовувався такими суддями, як Кірєєв.

Тому ми вимагаємо реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів шляхом позбавлення впливу на неї інших суддівських інстанцій. Це має бути справді незалежний орган оцінки професійної діяльності суддів.

Із цією метою ми пропонуємо розширити список тих, хто не може бути обраний до її складу. Це:

– народні депутати України поточного скликання;

– члени кабінету міністрів;

– голови судів, їх заступники;

– секретарі судових палат, а також їх заступники;

– члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції;

– Уповноважений Верховної Ради з прав людини;

– особи, які притягувались до відповідальності за вчинення корупційного діяння;

– а також ті, що були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів до набрання чинності цим законом.

У відповідності до чинного закону, 6 з 11 членів ВККС призначаються З’їздом суддів України. Тому логічно, що без оновлення вищого органу суддівського самоврядування, не можливо отримати якісно новий склад ВККС.

Нагадаю, З’їзд суддів України, крім регулювання самоврядної діяльності суддів, як вимагає Конституція, призначає та звільняє суддів Конституційного суду, призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень, обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо.

Згідно з нормами, чинним законом “Про судоустрій і статус суддів”, делегати на з’їзд суддів України обираються конференцією суддів загальних судів, конференцією суддів господарських судів, конференцією суддів адміністративних судів за принципом рівного представництва від кожної з них по одному судді з кожної області, АРК, міст Києва та Севастополя. Від кожного вищого спеціалізованого суду обираються по три делегати із числа суддів цих судів.

Тобто, якщо в Києві 10 районних судів загальної юрисдикції й 1 господарський суд – то на З’їзд, згідно із Законом, обирається один представник від усіх загальних судів у місті й один – від господарського. І окрема збільшена квота від спеціалізованих.

Погодьтеся, це не зовсім чесно, бо з’їзд суддів має відображати думку всього судейського складу України.

Тому ми пропонуємо змінити цю норму й обирати делегатів по квотному представницькому принципу – по одному від кожного суду. Таким чином, усі суди матимуть рівне представництво на З’їзді.

А норма, згідно з якою, делегатами на З’їзд суддів не можуть бути обрані судді, що займають адміністративні посади, дозволить суддівським конференціям обирати справді довірену персону, а не власного керівника.

Таким чином ми виправимо ситуацію, коли контроль за суддівським самоврядуванням фактично знаходився в руках керівників судів.

Попередньо ми отримали високі оцінки нашого законопроекту й зокрема цієї норми з боку рядових суддів, яким набридло свавілля кулуарно обраних керівників.

Усвідомлюю, що це лише перші кроки. Але перевірка діяльності суддів, очищення ВККС та ВРЮ є обов’язковою передумовою для подальшого звільнення судової системи від корупції та тиску з боку органів державної влади.

Двері Комітету з питань правосуддя та верховенства права та моя приймальня відкриті для всіх професійних зауважень і пропозицій.

Щиро вірю, що доопрацьований законопроект ми зможемо ухвалити в цілому вже наступного сесійного тижня.

Леонід Ємець, один з авторів законопроекту №4378-1 “Про відновлення довіри до судової системи України”, Голова підкомітету з питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя, член фракції ВО “Батьківщина”, спеціально для УП

Перегляньте також:

Фото

Закон про люстрацію у присутності журналістів, авторів закону і міністра юстиції підписав голова Верховної Ради Олександр Турчинов.
Підписавши, закликав зробити негайно те саме і Президента, щоб розпочати люстраційну процедуру.